«Проступок абата Муре» — п’ятий роман Еміля Золя з циклу «Ругон-Маккари», опублікований у 1875 році. План Золя полягав у тому, щоб у серії романів показати, як спадковість і навколишнє середовище впливали на членів однієї родини в роки Другої імперії — у період диктату Наполеона III. Роман присвячений життю молодого священника Сержа Муре, який розривається між своїм релігійним покликанням і коханням до жінки. Однак любовний зв’язок між священником і дівчиною не матиме щасливого фіналу…