«Людина-звір» (1888 р.) — сімнадцятий роман Еміля Золя з циклу «Ругон-Маккари», присвяченого представникам однієї сім’ї, яка жила в роки Другої імперії — період диктатури Наполеона III.
Це роман-нуар — різновид «крутого» кримінального роману, і водночас книга, що описує французьку залізницю дев’ятнадцятого століття. Головний герой твору, Жак Лантьє, — син Жервези Маккар (героїні роману «Западня») та її коханця Огюста Лантьє. Він працює машиністом, керуючи локомотивом, якого ніжно називає Лізон. Жак приховує від усіх свою психічну хворобу: він хоче оволодіти жінкою, а потім убити її. Лише робота може відволікти його думки від бажаного вбивства…