«Живіт Парижа» — третій роман Еміля Золя з циклу Ругон-Маккарів, опублікований у 1873 році. План Золя полягав у тому, щоб у серії романів показати, як спадковість і навколишнє середовище впливали на членів однієї родини в роки Другої імперії — період диктату Наполеона III. Паризький Центральний ринок. Величезне, фантастичне, розкішне царство ненажерства. Тут правлять і змагаються моторні красуні торговок, зростають маленькі гамени та їхні смішливі подружки; наживають статки, розносять і з захопленням смакують плітки, сперечаються про політику в шинках. Саме тут намагається сховатися від поліції молодий революціонер Флоран — у минулому шкільний учитель, який утік із каторги й загубився в нескінченному лабіринті паризьких вулиць. У 1851 році під час заворушень, що супроводжували державний переворот 2 грудня, цю людину помилково прийняли за противника нового режиму й засудили. Але чи сховає його «Живіт Парижа»?..