Це перший роман Золя, у якому показано не лише середню буржуазію, а й нижчі верстви населення. Образ Центрального ринку, який був однією з найпомітніших ознак міської культури розвиненого капіталізму, стає метафорою суспільних відносин, що формуються в цю епоху.
Сюжет розгортається навколо долі Флорана — колись шкільного вчителя. У 1851 році під час заворушень, що супроводжували державний переворот 2 грудня 1851 року, цю людину помилково прийняли за противника нового режиму й засудили на каторгу в Кайєнну. Відбувши кілька років покарання, Флоран з ризиком для життя втік з каторги та зміг дістатися Парижа, де з великими труднощами намагається знайти засоби до існування. Флоран зображений як людина, що інстинктивно не приймає режим особистої влади Наполеона III, але мало пристосована до реального життя й боротьби за власні ідеали.