«Нана» (1880) — дев’ятий роман Еміля Золя з циклу «Ругон-Маккари», присвяченого представникам однієї сім’ї, яка жила в роки Другої імперії — періоду диктату Наполеона III. У ньому розглядається тема жіночої проституції через життя лоретти, а згодом кокотки, чари якої зводили з розуму вищих сановників Другої імперії. Повествування побудоване як продовження роману «Засідка».