Мор. Учень Смерті

8 год. 33 хв.

Мова російська

Автор Террі Пратчетт

Молодик на ім’я Мор зовсім було заскучав на фермі свого батька. Але тут, несподівано, йому усміхнулася удача. Його наймають на роботу підмайстром — і виявляється, що наймачем є сам Смерть. Переклавши на учня частину своїх обов’язків, Смерть, вперше за весь час свого існування, бере вихідний. Тим часом Мор дедалі більше стає схожим на свого господаря, але чергове завдання Смерті змушує його кинути виклик наставнику.

У цій кімнаті, освітленій яскравими полум’ями свічок, зберігаються вимірювачі життя. Стелаж за стелажем тягнуться приземкуваті пісочні годинники — по одному скляному посудину на кожну живу людину. Вони працюють безперервно, не вимагають заводки: щомить ллють і ллють свій дрібний пісок із майбутнього в минуле. Кожна піщинка, що падає, додає непомітного шовкового звуку до загального свисту, через що здається, ніби приміщення наповнюється звуком морського припливу.

Ось і власник цієї дивовижної кімнати: він повільно й величаво крокує вздовж стелажів. Його обличчя стурбоване. Його звуть Смерть.

Але не просто Смерть як щось абстрактне, загальне поняття. Сфера діяльності цього посадовця, якщо говорити правду, — не сфера, а радше площина. Отож, площина його діяльності включає Плоский світ. Цей світ, як випливає з назви, абсолютно плоский і спочиває (тобто їде верхи) на спинах чотирьох величезних слонів. Слони стоять на панцирі гігантської зоряної черепахи на ім’я Великий А’Туїн. Диск обрамлено водоспадом, пінисті каскади якого нескінченним лавинним потоком обрушуються в космос.

Вчені підрахували, що ймовірність реального існування такого відверто абсурдного світу дорівнює одному на мільйон.

Але чарівники підрахували, що шанс «один на мільйон» випадає у дев’яти випадках із десяти.

00:00

Глава 1

Слухати продовження