Мокрист фон Губвиг так добре налагодив роботу Анк-Морпоркської пошти, що йому просто стало нудно. Саме тоді Патрицій, який уважно стежить за кар’єрою колишнього шахрая, робить чергову пропозицію, від якої неможливо відмовитися. Хоча Мокрист і намагається це зробити. Стати керівником найбільшого міського банку, провести грошову реформу? Суцільне безумство, та ще й самогубне.
Втім контрольний пакет акцій усе одно належить мопсику, який формально і є президентом банку…
Міфічні золоті големи, модель міської економіки, що булькає, «глиняний стандарт», кохана дівчина з гострим язиком і ще гострішими шпильками-каблучками, божевільний фанат Патриція — і багато інших — зроблять кілька тижнів із життя Мокриста фон Губвига просто незабутніми.