Камінь загибелі

Власник найбільшої й найдорожчої колекції китайського порцеляни в Росії втрачає значну її частину — частину експонатів викрадають прямо у нього вдома. Старший слідчий Слідчого комітету Орест Волін береться за розслідування цього злочину. Він з’ясовує, що всі викрадені речі об’єднує не давнина чи цінність, а невеликий розмір. Єдиний виняток — порцелянова китайська фігурка-«болванчик», що зображає будду Міле. Вона є не лише найбільшою з викрадених предметів, а й найбільш пересічною, дешевою. Для чого вона могла знадобитися злодієві?

Головний науковий співробітник Ермітажу розповідає Воліну про знаменитий китайський діамант «Сльоза Будди», який тибетські лам-и подарували імператору Канси. За легендою, діамант мав величезну магічну силу. Перед Сіньхайською революцією 1911 року камінь викрали з пекинського монастиря Юнхэгун і згодом переправили за кордон — причому переправляли саме в такій порцеляновій фігурці, яку викрали з колекції. Після крадіжки сліди діаманта загубилися. Малоймовірно, що діамант пролежав у порцеляновому Будді сто років. Скоріше за все, його вилучили значно раніше. Але тепер комусь знадобилося колишнє сховище скарбів. Кому й для чого?

Старий знайомий Воліна, історик спецслужб генерал Воронцов, у якого зберігаються щоденники детектива Загорського, каже Воліну, що один із щоденників якраз розповідає історію діаманта «Сльоза будди» і може бути здатний допомогти у розслідуванні. Волін береться за щоденник, який описує події, що відбуваються в Китаї та Тибеті в 1914 році.