АНОНІМУС

Наші дні. У великого підприємця Анісіма Московкіна згорає квартира. Постраждалий вважає, що квартиру підпалили з хуліганських мотивів: нічого не зникло, але в неї підкинули зроблений із порцеляни кукиш.

Слідчий Орест Волін, якому доручили це завдання, розповідає про те, що сталося, своєму покровителю — генералу КДБ у відставці Воронцову. Він пропонує Воліну прочитати наступну порцію розшифрованих щоденників Нестора Загорського, де фігурує також будинок на Сретенському бульварі, у якому зараз живе Московкін. Можливо, це певним чином допоможе розслідуванню.

Черговий мемуар Нестора Васильовича повідомляє, що після того, як карлик Цзяньян-гоче, який викрав діамант «Сльоза Будди», плюнув у Загорського отруєною стрілою, знаменитий детектив загинув. Однак за допомогою магії тибетські лам-и- заклиначі вдаються повернути душу в тіло Загорського.

Нестор Васильович живий, але не усвідомлює себе й не рухається. Ганцзалін повертається з паном до Росії й знаходить китайського цілителя, який повертає детектива до нормального життя. Але радіти цій обставині Загорському не вдається. До нього заявляється китайський емісар — якийсь Лі Сяосюн. З розмови з ним стає ясно: у Китаї вважають, що Загорський, знайшовши діамант «Сльоза Будди», викрав його — замість того, щоб повернути на його законне місце в пекинському храмі Юнхэгун. Щоб врятувати репутацію й не наражати на небезпеку свого китайського вчителя, Загорський знову береться за пошуки діаманта