Барин-Шабарин 6

7 год. 52 хв.

Мова російська

Автор Валерій Гуров

Автор Денис Старий

Читець Дмитро Кузнецов

Я вірив у майбутнє своєї країни — Росія змінювалася на очах. Завершив президентську програму й горів бажанням розвивати нові землі. Але загинув у конфлікті з підлими зрадниками, для кого слово «Вітчизна» — порожній звук і розпил бюджетів. І хай буде їм по гріхах! Де це я так завинив, що потрапив у ХІХ століття — у тіло морального виродка, який програв у карти поміщика. Моє маєток закладено в банку, в будинку тріщину прикриває картина з оголеною панночкою, і як до себе додому заходять бандити! Ах так, маман укотила в Петербург, забравши всі гроші, що були.

Усе? Ні — він, тобто вже я, бал усьому суспільству обіцяв…

— Пане! Там знову ці нелюди погрожують розправою! — чую тремтливий голос управляючого.

— Іду, іду, Ємелька, — зі зітханням беру пістолет із тумбочки. Що ж, де наша не пропадала! Росія-матінко, зустрічай свого сина!