Історія Росії з найдавніших часів. Томи 11, 12

37 год. 13 хв.

Мова російська

Автор Сергій Соловйов

Том 11. Продовження царювання Олексія Михайловича (1645–1676)

Том 11. Зміст

Зміст книги 6
Розділ 01. Продовження царювання Олексія Михайловича
Гетьманські та митрополичі вибори в Малоросії. — Переговори з Тетерею в Москві. — Посольство Кикина в Малоросію. — Виговський задумує зраду. — Його союз із кримським ханом. — Зносини хана з Москвою та справи на Дону. — Виговський і Лісницький підіймають козаків проти царя. — Посольство Матвєєва і Рагозіна до Виговського; посланці Виговського — Меневський і Коробка в Москві. — Запорожці скаржаться цареві на Виговського. — Питання про воєвод. — Хитрово в Малоросії та Переяславська рада. — Полтавський полковник Пушкар проти Виговського. — Його доноси цареві. — Лісницький у Москві. — Виговський із татарами йде на Пушкаря. — Загибель останнього. — Виговський піддається польському королю. — Військові дії під Києвом. — Поділ Малоросії та усобиця. — Радість у Польщі. — Двадцять одна причина, чому цар Олексій не міг бути обраний спадкоємцем Яна-Казимира. — Намагання Матвєєва схилити Литву на царський бік. — Зносини з Польщею. — Віленські з’їзди. — Ворожі рухи польських військ. — Перемога Долгорукого над Гонсевським і полон останнього. — Ускладнене становище Москви. — Ордин-Нащокін та його перетворювальні задуми. — Боротьба в Малоросії. — Похід Трубецького. Його настанова щодо домовленостей із Виговським. — Конотопська битва. — Жах у Москві. — Дії Виговського та його зносини з Трубецьким. — Справи в Криму. — Дії донських козаків. — падіння Виговського. — Юрій Хмельницький — гетьман. — Переговори зі Швецією. — Сварка Нащокіна з Хованським. — Валієсарське перемир’я. — втеча сина Ордина-Нащокіна за кордон і листування батька з царем з цього приводу. — Кардиський мир.
Розділ 02. Продовження царювання Олексія Михайловича
Зносини з новим гетьманом; відмова в його проханнях. — Ворожі дії та переговори з поляками. — Поразка князя Хованського під Полонкою. — Військові дії Долгорукого біля Могильова. — Листування Беневського з Юрієм Хмельницьким. — Похід Шереметьєва та Хмельницького до Львова. — Військові дії біля Любару. — Відступ Шереметьєва до Чуднова. — Хмельницький передається полякам. — Здача Шереметьєва та полон у Криму. — Стан Москви після звістки про чуднівське лихо. — Погані вісті з Дону. — Сварка воєвод у Малоросії. — Москва друкує звістки про військові справи для Європи. — Переговори Беневського й Хмельницького в Корсуні. — Чорна рада. — Павло Тетеря. — Рухи на східному боці Дніпра на користь Москви. — Наказний гетьман Самко. — Запоріжжя, Серко та Брюховецький. — Посольство Полтева в Малоросію. — Військові дії тут. — Причина їх припинення. — Смута в Малоросії: Самко, Золотаренко і Брюховецький шукають гетьманства. — Посольство Протасьєва в Малоросію. — Самко радить, щоб західний бік було поступлено Польщі й щоб при гетьмані Малоросії постійно перебував великоросійський чиновник. — Доноси на Самка. — Єпископ Мефодій. — Нашестя кримців. — Козелецька рада. — Доноси Самка та його прихильників на Золотаренка, Мефодія на Самка; Брюховецький доніс і на Самка, і на Золотаренка та вимагає Ртищева в князі Малоросійські. — Виправдальна грамота Самка. — Відновлення військових дій у Малоросії. — Хмельницький складає гетьманство і постригається в ченці. — Тетеря — гетьман західного боку. — Продовження боротьби між претендентами на гетьманство на східному боці. — Церковна усобиця разом із політичною. — Посольство Ладиженського в Малоросію. — Ніжинська рада: обрання Брюховецького; страта його противників. — Невдоволення в Україні. — Поразка Хованського під Кушликами. — Втрата Гродна, Могильова, Вільни. — Доля вільненського воєводи князя Данили Мишецького. — Печальний стан царського війська в Білорусі. — Мирні переговори. — Розмін полонених. — Трагiчна смерть Гонсевського. — Король збирається перейти на східний берег Дніпра. Дії московського воєводи Касогова і Серка на півдні. — Зворушення в Запорожжі. — Лист Касогова до Москви. — Тривога в Малоросії через королівський похід. — Переговори дяка Башмакова з гетьманом і старшиною. — Нашестя короля на східний бік і невдача його. — Військові дії на західному боці. — Задум Виговського та його смерть. — ув’язнення митрополита Йосифа Тукальського. — Стан царського війська в Малоросії. — Ворожнеча Брюховецького з єпископом Мефодієм та з містами. — Скарги ратних людей на Брюховецького. — Виправдальний лист його до Хитрово. — Брюховецький вимагає великоросійського духовного на київську митрополію й оголошує про свій приїзд до Москви.
Розділ 03. Продовження царювання Олексія Михайловича
Приїзд гетьмана Брюховецького до Москви. — Статті, подані ним. — Гетьмана пожалувано в бояри, старшину — в дворяни. — Новий боярин сватається до московської боярине. — Усобиця між малоросіянами в Москві. — Погані вісті з Малоросії. — Дорошенко — наступник Тетері. — Він губить Офару та діє проти полковників, відданих Москві. — Відчайдушний лист єпископа Мефодія. — Повернення Брюховецького в Малоросію. — Невдоволення духовенства з приводу митрополичого обрання. — Союз духовенства з міщанами проти гетьмана й козаків. — Смута в Переяславі та Запорожжі. — Поїздка дяка Фролова в Малоросію. — Невдоволення козаків проти гетьмана-боярина. — Скарги воєводи Шереметьєва на корисливість Брюховецького. — Сильне озлоблення духовенства проти гетьмана. — Безкорисливість київського воєводи Шереметьєва. — Повстання переяславських козаків. — Брюховецький радить круті заходи. — Заворушення в Запорожжі. — Зносини Москви з Польщею. — Записка Ордина-Нащокіна про польський союз і зауваження на неї царя. — З’їзди в Дуроричах. — Непоступливість поляків і припинення з’їздів. — Обурення Любомирського змушує поляків відновити переговори. — Андрусівські з’їзди. — Перемир’я. — Причина поступливості поляків щодо Києва. — Умови Андрусівського перемир’я. — Польське посольство в Москві. — Переговори про вигнану з України шляхту і про союз проти турків і кримців. — Значення Андрусівського перемир’я. — Загальний погляд на стан Малоросії.
Розділ 04. Продовження царювання Олексія Михайловича
Порушення фінансів під час тринадцятирічної війни. — Випуск мідних грошей. — Їхнє падіння в ціні. — «Воровські» гроші. — Московський бунт 1662 року. — Скасування мідних грошей. — Сварка царя з патріархом: причини її. — Вороги Никона. — Розкол: його причини. — Виправлення книг за патріарха Йосифа. — Одностайне співання і проповідь: повстання проти цих нововведень. — Виправлення книг за Никона. — Опір попередніх виправників. — Думка про Антихриста. — Монах Капітон. — Опір соловецьких ченців виправленим книгам. — Чолобитна цареві на Никона. — Остаточний розрив його з царем. — Віддалення до Воскресенського монастиря. — Заспокоєння Никона. — Роздратування відновлюється. — Неможливість обрати нового патріарха через вимоги Никона. — Перебування Никона в Хрестовому монастирі. — Собор 1660 року. — Протест Славеницького. — Справа про отруєння. — Бабаришинська справа. — Лист Никона до царя з цього приводу. — Паїсій Лігарид. — Його старання примирити Никона з царем. — Питання Стрешнєва й відповіді на них Лігаріда. — Заперечення Никона на ці питання й відповіді. — Донос Бабарикина на Никона. — Поїздка князя Одоєвського й Лігаріда з товаришами до Воскресенського монастиря з цього приводу. — Надсилання ченця Мелетія на Схід із питаннями до патріархів щодо поведінки Никона. — Заворушення серед константинопольських греків. — Патріархи дають відповіді, що засуджують Никона. — Приїзд Афанасія іконийського до Москви. — Ускладнене становище царя. — Він вдруге відправляє Мелетія кликати патріархів на собор до Москви. — Грамота патріарха Нектарія єрусалимського на користь Никона. — Ситинська справа. — Лист Никона до царя з метою відвернути собор. — Раптовий приїзд Никона до Москви та Зюзинська справа. — Грамоти Никона до східних патріархів перехоплено. — Приїзд патріархів Олександрійського й Антіохійського. — Суд. — Засудження. — Звільнення Никона до Ферапонтового монастиря. — Його життя там і зносини з царем.
Розділ 05. Продовження царювання Олексія Михайловича
Московські собори 1666 і 1667 років. — Соловецьке повстання. — Козацькі рухи на східній Україні та причини їхні. — Ворування на Волзі. — Містечко Рига. — Повстання Васьки Уса у воронезьких і тульських місцях. — Степан Разін. — Його «воровство» на Волзі. — Разін у Яїцькому містечку. — Його морський похід. — Степан в Астрахані з повинною. — Враження, яке він справив тут. — Степан бушує в Царицині. — Виклик його воєводам. — Разін на Дону. — Його другий похід на Волгу. — Узяття Царицину. — Розгром московських стрільців. — Зрада астраханських стрільців. — Узяття Астрахані та криваві наслідки. — Прихід Разіна під Симбірськ і відступ князя Бояртинського. — Другий прихід Бояртинського під Симбірськ і поразка Разіна. — Повстання по всій східній Україні. — Рухи Мишки Харитонова, Васьки Федорова і Максима Осипова. — Облога Жовтоводського монастиря. — Заворушення в Нижньому Новгороді. — Головний воєвода князь Юрій Долгорукий. — Успішні дії воєвод Леонтьєва і Щербатова. — Дії воєводи Якова Хитрово. — Рухи Долгорукого. — Перемоги Бояртинського на Урени, Кандаратці й у Тургенєва. — Перемоги Щербатова, Хитрово, Леонтьєва й Данили Бояртинського. — Невдача Разіна на Дону. — Його схоплено та страчено в Москві. — Дії козаків в Астрахані. — Загибель митрополита Йосифа. — Невдача козаків під Симбірськом. — Здача Астрахані воєводі Мілославському. — Облога Соловецького монастиря. — Його взяття.

Том 12. Кінець царювання Олексія Михайловича (1645–1676)

Том 12. Зміст

Розділ 01. Продовження царювання Олексія Михайловича
Вісті від Брюховецького про турецькі задуми; доноси на Запорожжя та на єпископа Мефодія. — Убивство царського посланника Ладиженського в Запорожжі. — Листи кошового Васютенка до Брюховецького з цього приводу — Розслідування за козацькими скаргами на полтавського воєводу. — Погрозливо-увещувальна царська грамота до козаків. — Зносини з Дорошенком. — Невдоволення єпископа Мефодія Москвою та його примирення з Брюховецьким. — Намови Мефодія на Москву. — Тукальський зноситься з Брюховецьким і схиляє його остаточно до зради. — Початок заворушень у Малоросії. — Царська грамота до Брюховецького щодо цих заворушень. — Рішуче повстання проти московських воєвод у малоросійських містах. — Грамота Брюховецького на Дон. — Польські настанови проти козаків. — Рухи князя Ромодановського. — Татари та Дорошенко на східному березі Дніпра. — Загибель Брюховецького. — Дорошенко відходить на західний бік, а схід знову тягне до Москви. — Наказний гетьман Дем’ян Многогрішний. — Архієпископ Лазар Баранович і протопоп Симеон Адамович. — Грамота Барановича цареві із закликом простити малоросіян і вивести від них воєвод. — Остання діяльність єпископа Мефодія. — Татари проголошують нового гетьмана — Суховенкo. — Ускладнене становище Дорошенка. — Його зносини та Многогрішного з київським воєводою Шереметьєвим. — Велике посольство Малоросії в Москві. — Лист протопопа Симеона Адамовича до царя. — Розмови Многогрішного і Барановича з посланцем Шереметьєва. — Глухівська рада: обрання Многогрішного в гетьмани. — Зносини з Польщею й Швецією. — Король Ян-Казимир відмовляється від престолу. — Питання обрання польським королем царевича Олексія Олексійовича. — Остання служба Ордина-Нащокіна. — Його листування з царем. — Обрання в польські королі Михайла Вишневецького. — З’їзди Нащокіна з польськими комісарами. — Видалення Нащокіна до монастиря. — Польські посли Гнінський і Бростовський у Москві. — Справа про повернення Києва та союз проти турків. — Руське посольство в Туреччину. — Події в Криму.
Розділ 02. Продовження царювання Олексія Михайловича
Занепокоєння щодо Малоросії. — Листи Барановича до Москви. — Новий суперник Дорошенку — Ханенко. — Баранович клопоче про непорушність Глухівських статей. — Ненадійність Многогрішного в Малоросії. — Тріумф Дорошенка. — Підступи Тукальського. — Константинопольський патріарх накладає прокляття на Многогрішного. — Домагання Барановича. — Царська відповідь малоросійським посланцям. — Посольство з Москви до константинопольського патріарха, щоб зняти прокляття з Многогрішного. — Подання Дорошенка. — Війна на західному березі Дніпра. — Невдоволення Многогрішного. — Посольства до нього з Москви. — Донос старшини на гетьмана. — Многогрішного схоплено й привезено до Москви. — Обвинувачення, висунуті проти нього. — Допит і заслання Многогрішного. — Заслання Серка. — Рада в Козачій Дуброві. — Обрання Самойловича гетьманом. — Пригоди фальшивого пророка Вдовиченка в Запорожжі.
Розділ 03. Продовження царювання Олексія Михайловича
Нашестя турків на Польщу. — Битва під Катоґом. — Узяття Кам’янця-Подільського. — Розпорядження в Москві з приводу турецької війни. — звільнення Серка. — Прибуття синів гетьмана Самойловича до Москви. — Вісті з західного берега. — Ханенко виявляє бажання піддатись цареві. — Наведення митрополита Тукальського. — Невдалий рух Ромодановського і Самойловича до Дніпра. — Невдоволення малоросіян царським військом і воєводою князем Трубецьким. — Похвали князю Ромодановському. — Нарікання на Самойловича. — Військові дії на Дону. — Вор Міюска. — Самозванець Семен у Запорожжі. — Поведінка Серка. — Зносини Дорошенка з Москвою. — Самойлович клопоче, щоб цар не приймав Дорошенка в підданство. — Ромодановський і Самойлович на західному березі Дніпра. — Лист Ханенка до князя Трубецького. — Переяславська рада: обрання Самойловича в гетьмани обох сторін. — Дорошенко просить про прийняття його в підданство. — Серко висилає самозванця до Москви; допит і страта ворога. — Дорошенко ухиляється від підданства цареві. — Прихід татар йому на допомогу. — Його брат Андрій розбитий царськими військами. — Посланець Дорошенка Мазепа, відправлений до хана, захоплений запорожцями і присланий до Москви. — Показання Мазепи. — Цар не відпускає з Москви синів гетьмана Самойловича. — Ромодановський і Самойлович під Чигирином. — Нове нашестя турків і татар. — Російські війська відступають на східний берег. — Думка гетьмана Самойловича щодо з’єднання російських військ із польськими. — Грамота Ромодановського цареві. — Донос архієпископа Барановича на протопопа Адамовича. — Приїзд останнього до Москви з дорученням від архієпископа. — Доносини Самойловича на Серка. — Скарга гетьмана на протопопа Адамовича. — Зносини Серка з Москвою. — Смута в Каневі. — Новий похід царських військ на західний берег Дніпра. — Ускладнене становище Дорошенка. — Він звертається до посередництва Серка. — У Москві не приймають цього посередництва. — Події на Дону.
Розділ 04. Продовження царювання Олексія Михайловича
Зносини з Польщею після турецького нашестя. — Розбрат між литовськими сенаторами й поляками через мир із турками. — Поляки вимагають від Москви сильної допомоги. — Литовський гетьман Пац радить не подавати такої допомоги й обіцяє піддатись із усією Литвою російському государеві. — Свідерський — перший польський резидент у Москві. — Стольник Тяпкін — перший російський резидент у Варшаві. — Смерть короля Михайла. — Питання про обрання царевича Федора Олексійовича на польський престол. — Умови обрання. — Переговори про них. — Ускладнене становище Тяпкіна й його скарги. — Королівські вибори. — Обрання Яна Собеського королем. — Різні звістки про ставлення нового короля до Москви. — Посольство Венславського до Москви. — З’їзди уповноважених в Андрусові. — Поляки роблять невдоволення Тяпкінові й лякають його миром короля з турками. — Скарги Тяпкіна на продажність поляків: він благає Матвєєва відкликати його. — Поїздка резидента до короля у Львів. — Син Тяпкіна польсько-латинською мовою дякує королеві за шкільну науку. — Розмови старого Тяпкіна з панами. — Зла відповідь його гетьману Пацеві, який сміявся над російським військом. — Звернення короля до російського резидента. — Поведінка поляків після усунення неприятеля. — Зносини царя Олексія з Австрією, Швецією, Данією. — Ідея заснування флоту на Балтійському морі. — Зносини щодо цього з Курляндією. — Зносини з Голландією, Англією, Францією, Іспанією, Італією.
Розділ 05. Кінець царювання Олексія Михайловича
Зносини з православним Сходом: Грецією і Грузією. — Зносини з Персією. — Договір із компанією перських вірмен. — Побудовано…