Історія Росії з найдавніших часів. Томи 1, 2

45 год. 50 хв.

Мова російська

Автор Сергій Соловйов

Знаменита праця великого російського історика Сергія Михайловича Соловйова (1820–1879) є найбільшим досягненням російської історичної науки XIX століття. Соловйов — «перший серед рівних» у сузір’ї блискучих російських істориків, куди входять Н. Карамзін, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Пресняков, Т. Грановський, С. Платонов та багато інших.

Перший том великого 29-томного труда охоплює період від історії слов’янських племен, на землях проживання яких виникла Давня Русь, до кінця правління князя Ярослава I (1054 рік).

Том 1. Зміст

Зміст книги 1
Історик Соловйов Сергій Михайлович
Передмова
Розділ 01. Природа Російської державної області та її вплив на історію.
Рівнинність країни. — Її сусідство з Середньою Азією. — Зіткнення кочівників із осілим населенням. — Періоди боротьби між ними. — Козаки. — Слов’янські та фінські племена. — Слов’янська колонізація. — Значення річок на великій рівнині. — Чотири головні частини давньої Росії. — Озерна область Новгородська. — Область Західної Двіни. — Литва. — Область Дніпра. — Область Верхньої Волги. — Шлях поширення руських володінь. — Область Дону. — Вплив природи на характер народу.
Розділ 02. Поступове поширення відомостей про Північно-Східну Європу в давнину.
Побут народів, тут осілих. — Скіфи. — Агафірси. — Неври. — Антропофаги. — Меланхлени. — Будини. — Гелони. — Таври. — Сармати. — Бастарни. — Алані. — Грецькі колонії на північному березі Понту. — Торгівля. — Характер азійського руху.
Розділ 03. Слов’янське плем’я.
Його рух. — Венеди Тацита. — Анти та серби. — Рух слов’янських племен за руським початковим літописом. — Родинний побут слов’ян. — Міста. — Норови та звичаї. — Гостинність. — Поводження з полоненими. — Шлюб. — Поховання. — Житла. — Образ ведення війни. — Релігія. — Фінське плем’я. — Литовське плем’я. — Ятвяги. — Готський рух. — Гуни. — Авари. — Козари. — Варяги. — Русь.
Розділ 04. Покликання варягів-русів північними слов’янськими й фінськими племенами.
Наслідки цього явища. — Огляд стану європейських народів, переважно слов’янських, у середині IX століття.
Розділ 05. Передання про Рюрика, про Аскольда й Діра.
Олег, його рух на південь, поселення в Києві. — Будова міст, данина, підпорядкування племен. — Грецький похід. — Договір Олега з греками. — Смерть Олега, значення його в пам’яті народу. — Передання про Ігоря. — Походи на Константинополь. — Договір із греками. — Печеніги. — Смерть Ігоря, його характер у переданнях. — Свенельд. — Походи русів на Схід.
Розділ 06. Правління Ольги.
Помста древлянам. — Значення передання про цю помсту. — Характер Ольги в переданні. — Її статути. — Прийняття християнства Ольгою. — Характер сина її Святослава. — Його походи на в’ятичів і козарів. — Святослав у Дунайській Болгарії. — Печеніги під Києвом. — Смерть Ольги. — Розпорядження Святослава щодо синів. — Повернення його в Болгарію. — Війна з греками. — Смерть Святослава. — Його характер у переданні. — Усобиці між синами Святослава. — Володимир у Києві. — Посилення язичництва. — Буйство варягів, їх відхід у Грецію. (946 — 980)
Розділ 07. Володимир Святий. Ярослав I
Неспроможність язичництва. — Повідомлення про прийняття християнства Володимиром. — Поширення християнства на Русі за Володимира. — Засоби для утвердження християнства. — Вплив духовенства. — Війни Володимира. — Перше зіткнення із західними слов’янами. — Боротьба з печенігами. — Смерть Володимира, його характер. — Усобиці між синами Володимира. — Утвердження Ярослава в Києві. — Відносини зі Скандинавією й Польщею. — Остання грецька війна. — Боротьба з печенігами. — Внутрішня діяльність Ярослава. (980 — 1054)
Розділ 08. Внутрішній стан російського суспільства в перший період його існування
Значення князя. — Дружина, її ставлення до князя і до землі. — Бояри, мужі, ґриди, огнищани, тіуни, отроки. — Міські й сільські полки. — Тисяцький. — Способи ведення війни. — Міське та сільське населення. — Раби. — Руська Правда. — Норови епохи. — Звичаї. — Заняття мешканців. — Стан релігії. — Чернецтво. — Управління та матеріальні засоби церкви. — Грамотність. — Пісні. — Визначення ступеня норманського впливу.

Другий том охоплює період від кінця правління Ярослава I до кінця правління Мстислава Торопецького (1054-1228).

Том 2. Зміст

Розділ 01. Князівські стосунки загалом
Заповіт Ярослава I. — Нероздільність роду. — Значення старшого в роді, або великого князя. — Права на старшинство. — Втрата цих прав. — Отчина. — Ставлення волості молодшого князя до старшого.
Розділ 02. Події за життя синів Ярослава I (1054 — 1093)
Лінії рюриковичів, Ізяславичі й Ярославичі. — Розпорядження останніх щодо своїх волостей. — Рух Ростислава Володимировича і його загибель. — Рух Всеслава полоцького й його полон. — Навала половців. — Поразка Ярославичів. — Повстання киян і втеча великого князя Ізяслава з Києва. — Його повернення і повторне вигнання. — Повторне повернення Ізяслава і смерть його в битві проти позбавлених племінників. — Характер перших усобиць. — Князювання Всеволода Ярославича в Києві. — Нові рухи позбавлених князів. — Усобиці на Волині. — Боротьба з Всеславом полоцьким. — Смерть великого князя Всеволода Ярославича. — Плачевний стан Русі. — Боротьба з половцями, торками, фінськими й литовськими племенами, болгарами, поляками. — Дружина Ярославичів.
Розділ 03. Події за життя внуків Ярослава I (1093 — 1125)
Попередні причини усобиць. — Характер Володимира Мономаха. — Він поступається старшинством Святополку Ізяславичу. — Характер останнього. — Навала половців. — Олег Святославич у Чернігові. — Боротьба Святополка і Володимира з ним. — Невдача Олега на півночі. — Послання Мономаха до Олега. — З’їзд князів у Любечі та припинення боротьби на сході. — Нова усобиця на заході внаслідок осліплення Василька Ростиславича. — Припинення її на Вітичевському з’їзді. — Розпорядження щодо Новгорода Великого. — Доля Ярослава Ярополковича, племінника великого князя. — Події в Полоцькому князівстві. — Війни з половцями. — Боротьба з іншими сусідніми варварами. — Зв’язки з Угорщиною. — Смерть великого князя Святополка. — Київляни обирають Мономаха собі князем. — Війна з мінським князем Глібом і з волинським Ярославом. — Ставлення до греків і половців. — Смерть Мономаха. — Дружина за внуками Ярослава I.
Розділ 04. Події за правнуків Ярослава I, боротьба дядьків із племінниками в роді Мономаха та боротьба Святославичів із Мономаховичами аж до смерті Юрія Володимировича Долгорукого (1125 — 1157)
Сини Мономаха. — Мстислав, великий князь. — Усобиця між Святославичами чернігівськими. — Муромське князівство. — Приєднання Полоцька до волостей Мономаховичів. — Війна з половцями, чуддю й литвою. — Смерть великого князя Мстислава Володимировича. — Його брат Ярополк — великим князем. — Початок боротьби дядьків із племінниками в роді Мономаховому. — Святославичі чернігівські втручаються в цю боротьбу. — Події в Новгороді Великому. — Смерть Ярополка Володимировича. — Всеволод Ольгович чернігівський виганяє В’ячеслава Володимировича з Києва та утверджується тут. — Відносини між Мономаховичами; війна з ними Всеволода Ольговича. — Його відносини з рідними й двоюрідними братами. — Галицькі Ростиславичі. — Війна великого князя Всеволода з Володимирком Володаревичем галицьким. — Князі городенські, полоцькі, муромські. — Події в Новгороді Великому. — Втручання руських князів у польські справи. — Морське розбійництво шведів. — Боротьба руських із фіннами й половцями. — Передсмертні розпорядження великого князя Всеволода Ольговича. — Його смерть. — Вигнання з Києва Ігоря Ольговича. — Ізяслав Мстиславич Мономашич княжить у Києві. — Полон Ігоря Ольговича. — Розлад між Святославичами чернігівськими. — Союз Ізяслава Мстиславича з Давидовичами чернігівськими; союз Святослава Ольговича з Юрієм Володимировичем Мономашичем, князем ростовським, проти Ізяслава Мстиславича. — Перша згадка про Москву. — Відступ Давидовичів чернігівських від Ізяслава Мстиславича. — Київляни вбивають Ігоря Ольговича. — Мир Ізяслава Мстиславича з Святославичами чернігівськими. — Син Юрія ростовського, Ростислав, переходить на бік Ізяслава Мстиславича. — Ізяслав у Новгороді Великому; його похід на волості дядька Юрія. — Вигнання Ростислава Юр’євича з Києва. — Рух його батька Юрія на південь. — Перемога Юрія над племінником Ізяславом і зайняття Києва. — За Ізяслава вступаються угорці й поляки; галицький князь Володимирко за Юрія. — Подвиги сина Юрія, Андрія. — Він клопочеться про мир між батьком і Ізяславом Мстиславичем. — Мир нетривалий. — Ізяслав виганяє Юрія з Києва, але мусить поступитися старшинством іншому дядькові, В’ячеславу. — Війна Ізяслава з Володимирком галицьким. — Юрій виганяє В’ячеслава й Ізяслава з Києва. — Ізяслав із угорцями знову виганяє Юрія з Києва й знову віддає старшинство В’ячеславу, під іменем якого В’ячеслав княжить у Києві. — Продовження боротьби Ізяслава з Юрієм. — Битва на річці Руте і поразка Юрія, який змушений залишити південь. — Два інших невдалих походи його на південь. — Війна Ізяслава Мстиславича в союзі з угорським королем проти Володимирка галицького. — Присяговідступництво й смерть Володимирка. — Війна Ізяслава з сином Володимирка, Ярославом. — Смерть Ізяслава, його характер. — В’ячеслав викликає до себе в Київ брата Ізяславового Ростислава зі Смоленська. — Смерть В’ячеслава. — Ростислав поступається Києвом Ізяславу Давидовичу чернігівському. — Ростовський Юрій змушує Давидовича виїхати з Києва і остаточно утверджується тут. — Усобиці між Святославичами в чернігівській волості та Мономаховичами на Волині. — Союз князів проти Юрія. — Його смерть. — Полоцькі, муромські, рязанські, новгородські події. — Боротьба з половцями та фінськими племенами. — Дружина.
Розділ 05. Події від смерті Юрія Володимировича до взяття Києва військами Андрія Боголюбського (1157 — 1169)
Ізяслав Давидович вдруге княжить у Києві; причини цього явища. — Переміщення в чернігівській волості. — Невдалий похід князів на Турів. — Ізяслав Давидович заступається за галицького вигнанця Івана Берладника. Це озброює проти нього багатьох князів. — Невдалий похід Ізяслава на князів Ярослава галицького та Мстислава Ізяславича волинського. — Його змушено залишити Київ, куди Мстислав Ізяславич волинський переказує дядька свого Ростислава Мстиславича зі Смоленська. — Згода дядька й племінника щодо двох митрополитів-суперників. — Війна з Ізяславом Давидовичем. — Смерть останнього. — Сварка великого князя Ростислава з племінником, Мстиславом волинським. — Смерть Святослава Ольговича чернігівського й смута у зв’язку з цим на східному боці Дніпра. — Смерть великого князя Ростислава; його характер. — Мстислав Ізяславич княжить у Києві. — Невдоволення князів щодо нього. — Військо Андрія Боголюбського виганяє Мстислава з Києва й спустошує це місто. — Смерть Івана Берладника. — Полоцькі смути. — Події в Новгороді Великому. — Боротьба новгородців зі шведами. — Війна Андрія Боголюбського з камськими болгарами. — Боротьба з половцями. — Дружина.
Розділ 06. Від взяття Києва військами Боголюбського до смерті Мстислава Мстиславича Торопецького (1169 — 1228)
Андрій Боголюбський залишається на півночі: значення цього. — Характер Андрія та його поведінка на півночі. — Володимир-на-Клязьмі. — Брат Андрія Гліб княжить у Києві. — Його війна з Мстиславом Ізяславичем. — Смерть обох суперників. — Андрій Боголюбський віддає Київ Роману Ростиславичу смоленському. — Сварка Ростиславичів з Андрієм. — Мстислав Ростиславич Хоробрий. — Невдалий похід дружини Андрія проти Ростиславичів. — Ярослав Ізяславич княжить у Києві. — Його боротьба зі Святославом Всеволодовичем чернігівським. — Убивство Андрія Боголюбського та наслідки цієї події. — Змагання Ростова й Володимира; суперництво дядьків Юр’євичів і племінників Ростиславичів на півночі. — Торжество Михаїла Юр’євича над племінниками та Володимира над Ростовом. — Відновлення боротьби після смерті Михаїла. — Торжество Всеволода Юр’євича над племінниками та остаточне падіння Ростова. — На півдні усобиця між Мономаховичами й Ольговичами. — Похід Святослава Всеволодовича чернігівського на Всеволода Юр’євича суздальського. — Святослав утверджується в Києві. — Слабкість київського князя перед суздальським. — Боротьба Ярослава галицького з боярами. — Смерть його. — Усобиця між його синами, Володимиром і Олегом. — Бояри виганяють Володимира й беруть до себе Романа Мстиславича волинського. — Угорський король Бела III втручається в цю усобицю та саджає в Галичі сина свого Андрія. — Загибель Берладників сина Ростислава. — Насильства угорців у Галичі. — Володимир Ярославич за допомогою поляків утверджується тут. — Смерть Святослава Всеволодовича київського. — Рюрик Ростиславич займає його місце за волею Всеволода суздальського. — Останній сварить Рюрика зі зятем його, Романом волинським. — Участь Романа в польських усобицях. — Війна Мономаховичів з Ольговичами. — Роман волинський утверджується в Галичі по смерті Володимира Ярославича. — Він виганяє Рюрика Ростиславича з Києва. — Рюрик знов у Києві й віддає його на пограбування половцям. — Роман постригає Рюрика в ченці. — Роман гине в битві з поляками; його характер. — Малолітні сини його, Данило й Василько, оточені ворогами. — Рюрик знову в Києві й воює проти Романовичів. — Останні мусять тікати з Галича. — Галицькі бояри кличуть до княжіння північних ігоревичів. — Біда маленьких Романовичів. — Угорці оволодівають Галичем і там люто свирепствують. — Північні ігоревичі виганяють угорців, але озброюють проти себе бояр, які за допомогою угорців зводять на престол Данила Романовича. — Нові хвилювання бояр і втеча Данила. — Боярин Владислав княжить у Галичі. — Угорці й поляки ділять між собою Галич. — Продовження усобиці між Мономаховичами й Ольговичами за Київ; Мономахович у Чернігові. — Посилення Всеволода III Юр’євича на півночі. — Його відносини з Рязанню, Смоленськом і Новгородом Великим. — Діяльність Мстислава Хороброго на півночі. — Смерть його. — Зміни в Новгороді Великому. — Мстислав Мстиславич Торопецький, син Хороброго, звільняє Новгород від Всеволода III. — Передсмертні розпорядження Всеволода III. — Його кончина. — Усобиця між його синами Костянтином і Юрієм. — Мстислав Торопецький втручається в цю усобицю та липецькою перемогою дає торжество Константину. — Смерть останнього. — Юрій знов великий князь у Володимирі. — Рязанські й новгородські події. — Діяльність Мстислава Торопецького в Галичі. — Зміни в Києві, Чернігові та Переяславлі. — Дружина. — Німці в Лівонії. — Смутки в Новгороді та Пскові. — Війни новгородців з ямою. — Їхні заволочні походи. — Боротьба суздальських князів із болгарами. — Заснування Нижнього Новгорода. — Війни з Литвою, ятвягами та половцями. — Татарське нашестя. — Загальний огляд подій від кончини Ярослава I до кончини Мстислава Торопецького.
Додатки до другого тому
Коментарі до тому 1
Коментарі до тому 2