Романи про справжніх героїв свого часу — співробітників радянської міліції, людей, для яких службовий подвиг є буденною справою.
Зима 1982 року. У Москві в приміщеннях сміттєзбірників виявляють згортки з фрагментами дитячих тіл. За висновком експертизи, тіла спочатку заморозили, а потім розрубали на частини. Правоохоронні органи в розгубленості. Оприлюднити подібну новину — означає посіяти серед населення страх і недовіру до міліції.
Підполковник МВС Олександр Юдін упевнений: у такого злочину мають бути свідки. Він бере на себе відповідальність і публікує в одній із центральних газет повідомлення про подію та номер свого телефону. Довгоочікуваний дзвінок виправдовує розрахунок сищика. Людина на іншому кінці справді знає страшну правду… Це було зовсім недавно. Коли честь і самовіддана відданість небезпечній професії були головними та обов’язковими якостями радянських міліціонерів…