Зрада. Повернути дружину

«Я скасував розлучення. Ти знову моя дружина», — твердо промовляє мій колишній чоловік і нависає наді мною.

Мене починає трясти, і я ціджу крізь стиснуті зуби:

— Ти мене зрадив! Ти змінив! Як ти смієш знову вдиратися в моє життя?! Я ненавиджу тебе, Юсупов!

Він цинічно усміхається. За роки, що ми не бачилися, мій колишній чоловік змужнів і став ще жорсткішим.

— Ти. Моя. Дружина. Розлучення не було. Забудь.

Сльози набігають на очі, і я часто моргаю, щоб не розплакатися.

— Навіщо ти мені, Ігнат?! Що ще ти хочеш у мене забрати?!

Він посміхається, і в очах мільярдера спалахує вогонь, коли він нахиляється до мене й обпалює словами:

— Ти мені потрібна. Тобі доведеться піти на поступки, дорога дружинонько, інакше все, що тобі дороге, буде знищено. Збирайся.»