Єгер. Серце зграї. Книга 5

Повітря пахне хвоєю, навколо липнева тайга. Я єгер, знаю її як свої п’ять пальців, іду на кабана. А потім — бац! постріл і темрява. Прийшов до тями — мені сімнадцять років. І тепер мене звати Макс. І я опинився в слабкому тілі цього хворобливого хлопця, якого місцеві цураються. На моїх руках — червоні тату татуювання звіроловa. Мені треба упіймати свого першого вихованця, вижити й допомогти родині. Звикнути до цього божевільного світу. Світу, де люди ховаються за хиткими стінами, борючись за виживання, а ліси повні магічних істот. Я навчуся бути Звіроловом і використаю всі свої знання. З моїм досвідом і «Звірячим Кодексом» це буде нескладно. Бо ліс він всюди однаковий — його просто треба вміти читати. А я вмію це найкраще.