У повітрі пахне хвоєю, навколо — липнева тайга. Я — єгер, який знає її як свої п’ять пальців, іду на кабана. А потім — бах — постріл і темрява. Я отямився, а мені сімнадцять. І тепер мене звати Макс. І от я в слабкому тілі цього хворого хлопця, якого місцеві сторониться. На моїх руках червоні татуювання звіролова. Мені треба упіймати свою першу тварину, вижити й допомогти сім’ї. Привчитися до цього божевільного світу. Світ, де люди ховаються за хиткими стінами, борються за виживання, а ліси повні магічних створінь. Я навчуся бути Звіроловом і використаю всі свої знання. З моїм досвідом і «Звірячим Кодексом» це не складе труднощів. Бо ліс скрізь однаковий — його просто треба читати. А я вмію це найкраще.