Єгер. Чорна Місяць. Книга 8

Повітря пахне хвоєю, навколо — липнева тайга. Я єгер, який знає її як свої п’ять пальців, іду на кабана. А потім — бац — постріл і темрява. Прокидаюся, а мені сімнадцять років. І тепер мене звати Макс. І ось я в слабкому тілі цього хворого хлопця, якого місцеві стороною обходять. На моїх руках — червоні татуювання звіролова. Мені потрібно спіймати свого першого вихованця, вижити й допомогти родині. Освоїтися в цьому божевільному світі. У світі, де люди ховаються за хиткими стінами, борючись за виживання, а ліси повні магічних істот.

Я навчуся бути Звіроловом і використаю всі свої знання. З моїм досвідом і «Звіринним Кодексом» це не складе труднощів. Бо ліс — він всюди однаковий, його просто треба вміти читати. А це я вмію найкраще.