Повітря пахне хвоєю, довкола — липнева тайга. Я єгер, який знає її як свої п’ять пальців, іду на кабана. А потім — бац! постріл і темрява. Я отямився, а мені сімнадцять. І тепер мене звати Макс.
І ось я в слабкому тілі цього хворобливого парубка, якого місцеві цураються. На моїх руках — червоні тату «звіроловця».
Мені потрібно спіймати свого першого вихованця, вижити й допомогти родині. Привикнути до цього божевільного світу. Світу, де люди ховаються за хиткими стінами, борючись за виживання, а ліси повні магічних створінь.
Я навчуся бути Звіроловом і використаю всі свої знання. З моїм досвідом і «Звірячим Кодексом» це не складе труднощів. Бо ліс — він всюди однаковий, його просто треба вміти читати. А це я вмію найкраще.