Єгер. Турнір. Книга 7

У повітрі пахне хвоєю, навколо — липнева тайга. Я — єгер, знаю її, як власні п’ять пальців, і йду на кабана. А потім — бах — постріл і темрява.

Прокинувся, а мені… сімнадцять років. І тепер мене кличуть Максом.

І ось я в слабкому тілі цього хворобливого хлопця, якого місцеві сторожаться. На моїх руках — червоні татуювання звіролова.

Мені треба впіймати свого першого вихованця, вижити й допомогти родині. Притиритися в цьому божевільному світі. У світі, де люди ховаються за хиткими стінами, борючись за виживання, а ліси повні магічних істот.

Я навчуся бути Звіроловом і використаю всі свої знання.

З моїм досвідом і «Звірячим Кодексом» це не складе труднощів. Бо ліс — він всюди однаковий, його просто треба читати. І я вмію це найкраще.