Пробиває собі шлях важка дорога, политa кров’ю ворогів і друзів, слізьми відчаю й скорботи, і приводить Хранителя Діамантового та Дерев’яного Мечів, мага й некроманта Фесса в Нарн — оселю Темних ельфів.
Та мешканці чарівного лісу не дають йому прихистку, прозираючи майбутнє чорного чаклуна як Апостола Тьми, якому долею призначено принести загибель Евіалу. Не вдалося Фессy знайти притулок і в світлих ельфів. Прийнявши бій із вірними слугами Інквізиції — вихованцями замку Бренер — і дозволивши захопити мага повітря Джайлза, Фесс порушує слово некроманта в третій раз. У відчайдушній спробі помститися Інквізиції Фесс втрачає останніх друзів, здобуту любов і як ніколи близько підходить до Сірих Меж. Час мандрівок мага добігає кінця — настає час самотності мага.