Чужий спадкоємець 6

Бути імператорським шутом-убивцею не так уже й погано. Особливо коли ти з найвищих обдарованих і тобі можна все. Ну, майже все. Якщо не вважати клятви, що прикували тебе кайданами до рук і ніг, і прив’язали до його дорогоцінної величності. Не моєї клятви.

Але імператор помилився, і мої пута впали. Тепер я вільний. Хоча для цього мені довелося померти й провести в небутті—почекайте, скільки років?

Втім, неважливо скільки. Тепер нічого не завадить мені відродити власний клан, право на який у мене відібрали.

Ну що ж, привіт, нова епохо…