Бути імператорським шутом-вбивцею — не так уже й жахливо. Особливо якщо ти з числа найвищих обдарованих і тобі дозволено майже все. Майже — бо є клятва вірності його безцінному величності, що стискає руки й ноги. Тільки це була не моя клятва.
Та імператор прорахувався — і мої кайдани розсипалися. Я знов вільний. Правда, за це довелося померти й щезнути в небутті… хоча на скільки років?
А втім, яке це має значення. Тепер мені ніхто не заважає повернути те, що в мене забрали, — і відродити власний клан, на який я маю право.
Що ж, вітай, нова епохо…