Бути імператорським блазнем-вбивцею — не так уже й жахливо. Особливо якщо ти з вищих обдарованих і тобі дозволено майже все. Майже — бо є клятва вірності його дорогому величності, що сковує руки й ноги. От тільки ця клятва була не моєю.
Але імператор прорахувався, і мої кайдани розсипалися. Тепер я вільний. Щоправда, за цю свободу довелося заплатити смертю й провалом у небуття — зачекайте, на скільки там років?
Та яка різниця. Тепер ніщо не зупинить мене: я поверну собі ім’я й відроджу власний клан — право на який у мене відібрали.
Ну що ж, вітай, нова епохо…