Оберегова сотня звільняє від ватаг розбійників більшу частину земель Великого Новгорода. Торговельні шляхи «із варягів у греки» скоро будуть вільні. В Андріївському починає працювати військова школа, де сиріт навчають ратній справі та багатьом наукам сам Сотник і його воїни — ветерани. Збудовано нові ремісничі майстерні, що випускають прекрасні й затребувані вироби та найкращі зразки зброї. Сільське господарство перебудовується на новий лад: вирощують нові для того часу культури й готуються наповнити закрома земляків. А із південного заходу Русі починають загрожувати посилені й об’єднані литвини. На Балтиці наростає протистояння між володаркою північних морів — Данією — та союзницею Новгорода Ганзою. Для відбиття всіх цих загроз сил однієї сотні явно замало, і потрібно створювати нову дружину, яка несе порубіжну службу, розвідку, а також зможе ламати й плутати плани численних жорстоких ворогів Русі. Сотнику потрібні вірні сподвижники й власне, добре навчене військо!