Пригоди Андрія Прохорова тривають.
Павши важким ударом по своїх недоброзичливцях при дворі, тульський воєвода опинився в куди складнішій ситуації, ніж раніше. Йому наказано малими силами йти до Азова й взяти його. І чим швидше, тим краще.
Самогубство. Чистісіньке самогубство.
Але відмовитися він не може. Бо прихильність Царя мінлива. І Іван Васильович — єдина людина, що стоїть між Андрієм і озлобленою боярсько-князівською фрондою. А Державець це знає, безсоромно користуючись цим. Або, можливо, він не в змозі відмовити тиску цієї фронди, якою тульський воєвода уже стоїть поперек горла? Незрозуміло. Але це й не важливо. Що сказано — те сказано. І тепер назад дороги немає.
Чи виживе Андрій? Чи впорається з цим божевільним дорученням?