«… гучні звуки й далі розривали тишу величезного будинку. “Бризгун” розмахнувся й із усієї сили запустив пультом дистанційного керування в телевізор. Гладка, наче дзеркало, поверхня екрана тріснула, а миготіння кадрів змінилося зернистими перешкодами. Музика не припинялася. Міністр відкинув сигарету на підлогу, затушив її ступнею, покрутившися на ній п’яткою. Потім підскочив до розетки й висмикнув шнур. Б’ючи стисненим у кулак вільної кисті — по колонці, він перекинув її на килим. Кілька секунд Аркадій Михайлович стояв нерухомо, тримаючи дріт у руці, звикаючи до тиснучої тиші заміського будинку. За хвилину він спокійно поклав шнур на підлогу, відійшов від розетки й подивився на телевізор. Поверхня потемніла, а великі чорні тріщини різко виділялися на гладіні екрана…»