Так сталось, що деякий час у мене не було клієнтів. Клієнтів давно не стало. Створювалося враження, що вся чисельність нашого славного міста Тарасова вирішила жити спокійно й щасливо, позабувши про будь-які кримінали й наповнившись пошаною до Кримінального кодексу. З одного боку, це було непогано — я відпочила на повну. Причому настільки розслабилася, що додала в вазі три кілограми й уже не уявляла, як могла б узятися за якусь чергову справу. Загалом, моя діяльність приватного детектива зійшла нанівець. «А чи не час перекваліфікуватися в управдома?» — пригадала я відому фразу приятеля Бендера й здригнулася від несподіваного дзвінка.