Під час огляду будівлі над мною не витримала прогнила балка — і я загинув. Усе справедливо, без образ. Але десь там угорі вирішили, що столичний архітектор із сорокап’ятирічним досвідом ще може принести користь. Замість спокійної старості мені дісталися виснажене тіло п’яниці, глуха середньовічна деревня і дивна система: вона роздає очки за кожну грамотно оброблену балку та водночас натякає, що мені лишилося жити недовго.
Ніяких обраних. Розвиток — через ремесло. Виживання — через інженерний розрахунок. І знання, які не забере навіть смерть.