Після непереможного короля Філіпа IV на французькому троні опинився двадцятип’ятирічний Людовик, якого в народі прозвали Сварливим. Його дружину, Маргариту Бургундську, за перелюбство кинули в фортецю.
Моріс Дрюон (1918–2009) — най«російськіший» письменник Франції. І тому, що його батько народився в Росії, і тому, що він сам дуже любив нашу країну. Будучи не лише письменником, а й відомим громадським діячем, помітним учасником французького Опору, а згодом міністром і депутатом парламенту, Дрюон лишив після себе багато чудових книг. У тому числі — цикл історичних романів «Прокляті королі», якими ми зачитувалися приблизно 25 років тому, вимінюючи їх у держави на макулатуру (були такі чудові часи). Звісно, історичні романи Дрюона — не наукові праці. Це захопливі літературні твори. Проте історики-учені сходяться на думці, що Дрюон дуже дбайливо ставився до історичних фактів, домислюючи лише окремі риси характерів та приватні вчинки, думки і почуття своїх історичних героїв. І цінність романів Дрюона навіть не в тому, щоб вивчити середньовічну історію Франції, а в тому, щоб через призму цієї історії краще збагнути сучасність.