Тигр загинув. Двоєдине пішло в нікуди, визнавши розірвання давнього договору. Інші залишилися наодинці з собою. І десь спершу неявно, а потім усе помітніше, дедалі частіше потрапляючи на очі дозорним, починають відбуватися дивні, незрозумілі речі. Навіть досвідчені чарівники й відьми губляться, зіштовхуючись із ними.
У Воронежі темні йдуть строєм під ніж м’ясника. У Красноярську хтось творить сумбурні чудеса, плюнувши на status quo. Діляться похмурими таємницями бескуд. У далекій Бразилії дельфіни виходять на берег. Що коїться з простором і часом — краще навіть не намагатися уявити. І всі ці історії переплітаються, складаються, породжують одна одну, ведучи до спільного фіналу.
До фіналу, у якому зміниться сам Сумрак.