— Не поспішай, маля.
Високий темноволосий чоловік із хижою вигнутістю сексуальних губ притримав за руку налякану дівчину, різко розвернув до себе й упхнув її в свою широку могутню груди.
— Чого вам від мене треба? — з відчаєм спитала вона, намагаючись вирватися, але марно. Жорсткі пальці з татуюваннями стиснули тендітне зап’ястя, ніби кайданами.
— Тебе, крихітко. Твій тато мені винен.
— Ні! — вона знову відчайдушно смикнулася, уже зі сльозами розглядаючи зарозуміле обличчя свого мучителя, — ні! Він не міг, не міг, не міг…
Останнє слово їй не вдалося договорити. Чоловік нахилився й упився в її губи владним поцілунком. Ноги дівчини підкосилися, і вона…