1948 рік, Казань. У власній квартирі застрелений начальник відділу постачання тресту хлібопекарської промисловості Фрунзик Казарян. Злочинець, виходячи, забирає коштовності — багатство, здобуте господарем, яке, судячи з усього, було здобуте нечесно.
Сусід твердить, що в день убивства бачив Казаряна, який виходив із під’їзду. Але, піднявшись на поверх, він виявив двері незамкненими, а самого Казаряна — уже мертвим. Майор міліції Віталій Щелкунов приходить до висновку, що вбивця зміг зіграти на разючій схожості із жертвою. А може, й узагалі вправно відтворив його? Згодом ця здогадка отримує несподіване й моторошне підтвердження…