Далекий Схід укріпили—чекаємо на атаку маньчжурів. Велике посольство організували: нехай без Петра на чолі, але зі мною. Ми й себе покажемо, і на інших подивимось. Та посилення держави ніколи не минає безслідно. Шведи напоготові.
Османська імперія програє європейцям, але то й діло злісно поглядає в бік Росії.
Я, залишаючись наставником государя, намагаюся вкласти розум у буйний голова Петра Олексійовича, потрібно, але… характер царя ще той…
А руські землі, колись зайняті шведами під час слабкості Росії, чи не бажають вони повернутися в рідну гавань? Льодова війна неминуча.