Я приходжу до тями в чужому тілі: навколо крики, а на долонях — чужа кров. Переді мною розбещений син впливового батька ґвалтує дівчину й упевнений, що йому все зійде з рук. Завелика знайома картина.
— Забирайся з дороги, мерзо! — я зустрічаю його ударом, не залишаючи жодного шансу піти безкарним.
От тільки це вже не XXI століття. Я — стрілець, за вікном 1682 рік. Москва кипить, напруга росте, і до бунту — рукою подати. Час і місце, де справедливість можна здобути лише силою.
У минулому житті один такий «неприкасаємий» знищив мою сім’ю, відкупився і пішов від суду. Я відповів самосудом, загинув — і отримав другий шанс. Тепер я не дозволю ні грошам, ні владі прикривати злочинців.
Єдине правило: неприкасаємих більше немає. Якщо заради правди доведеться підняти стрілецький бунт — я поведу його. Якщо треба буде перевернути трон — я не здригнуся.
Петро Перший поки що ще хлопчисько. Але я стану йому наставником і викую царя, який зможе випалити корупцію та беззаконня з Росії.
Або я знову загину — але цього разу не марно.