Ох уже ці попаданці! Куди б вони не потрапили — все порушать, усе перевернуть догори дриґом і під себе перебудують. Бо інакше — ніякого життя. От був же нормальний такий світ Осха: у ньому маги колдовали, ельфи стріляли з луків, при дворі інтриги плелися, гноми, звісно, пили, розбійники сваволили, а нечисть та нежить собі потихеньку проживали своє кошмарне життя. Краса! Але варто було з’явитися нашому земляку-попаданцю — і поїхало! Йому спочатку там було дуже нелегко, тож довелося й власне ім’я забути, і навчитися відгукуватися на образливу кличку «Проглот». Але потім… А він же ж хотів як краще. А вийшло, самі розумієте як. Та ще й цікавіше. Бо дуже добре мати не лише голову на плечах, а й м’язи — що б не казали, а груба фізична сила є доволі вагомим аргументом у будь-якій суперечці…