Перекази сивої давнини

Прекрасна й багата земля Руська. Розкинулося від моря до моря її ліси й поля, розсипалися на безмежних просторах кам’яні міста. Сидять у своїх кремлях князі владні, скачуть у пошуках подвигів богатиpі непереможні, дзвенять над Божими храмами дзвони благозвучні.

А посеред голого пустиря Царства Кощія височить похмура цитадель Кістяного палацу. На залізному троні сидить худий старий із мертвими очима. Його скарбниця ломиться від золота й срібла, але корона на голові викована з чистого заліза.

Неїстово шипить чорний меч Кощія Безсмертного — і недовго небесам над Святою Руссю залишатися ясними. Товстими хмарами вже згущаються безпросвітні тіні, вже збираються з усіх кінців землі орди нелюдей.

Близький останній бій. Бій Життя зі Смертю.

Хек. Хек. Хек.