Билини сього часу

Зима прийшла на Землю Руську. Засніжилися ліси й поля її, побіліли безкраї простори. Від князя до останнього холопа всі облачилися в шуби, печі розтопили.

А посеред білих снігів мчить величезне сіре вовченя, а на його спині сидить добрий молодець зі мечем-кладенцем. На полудень їхній шлях лежить — до теплого моря, на Буян-острів, до великого дуба. Туди, де смерть Кощєєва в кам’яному яйці зберігається.

Поспішати треба княжичу Івану й Сірому Вовку. Біда зріє на сході.

Уже згущуються хмари в Кощєєвому царстві, уже збираються орди в страшний кулак. На залізному троні сидить старий у залізній короні. Скоро вже обрушиться на Русь цар нежиті.

Хек. Хек. Хек.