«Знайденний час» — сьома й остання частина епопеї Пруста «У пошуках утраченого часу». Головна ідея цієї епопеї полягає в тому, що Час можна віднайти лише через звернення до піднесеного. Досліджуючи Час, герой циклу зрештою стає письменником і, записуючи Час на папері (точніше, не сам Час, а радше натяки на нього, відгомони минулого, власні внутрішні паралелі та аналогії, які повертають його в дитячі роки та юність), знову віднаходить Час. Творчість, за Прустом, — це здатність повернутися назад, поринувши в колишні відчуття й давно забуті переживання.