На початку 1980-х років, завдяки праці спадкоємців Володимира Набокова та американського текстолога Ф. Боуерса, читачі змогли побачити ще одну грань таланту автора «Лоліти» та «Ади». Університетські лекції Набокова з російської та європейської літератури, прочитані в Уеллслі, Корнеллі та Гарварді в 1940–1950-х роках і зібрані в три томи, не лише відкривали західній аудиторії яскравий світ Гоголя, Тургенєва, Толстого, Достоєвського та Чехова, а й по-новому висвітлювали Діккенса, Флобера, Пруста, Кафку та Джойса, несподівано доповнюючи уявлення про самого Набокова як про письменника.
Знайомство з цими лекціями — де біографічні ескізи поєднуються з уважним аналізом і оригінальними інтерпретаціями класичних текстів — стає ключем до розуміння творчого мислення Набокова та самої природи літературного мистецтва. У цьому виданні вперше публікується повний переклад його лекцій про майстрів європейської прози, доповнений супровідними й факсимільними матеріалами. Окрім приміток Ф. Боуерса, книга містить коментарі редактора.