Вони сподівалися сховатися за кріпосними мурами, вірячи, що примус і страх допоможуть їм безкінечно втримувати Крим у своїх руках. Але залпи наших «Градів» зрівняли Білогірськ із землею.
Шляху назад для мене вже немає. Мої бійці змучилися війною й вирішили піти — я лишився один. Але капітулювати я не збираюся. Попереду — дорога на схід і нова ціль. Щоб дотягнутися до неї, доведеться поставити все на кін: втертися в довіру до бандитів і зруйнувати їхню систему зсередини.
Ціна помилки гранична: або я доберуся до самого верху й знищу його, або загину. Відступати вже пізно.