Ми мчали на порятунок, пробиваючись крізь пекло — крізь свист куль, кров і тіла загиблих. Я думав, що веду їх до життя й виживання, але врешті-решт привів їх до прірви. Я був на межі смерті, але Ліка врятувала мене: доправила в Дачне й подарувала мені другий шанс. Поки я був без тями, у село прийшли нові загарбники: вони обклали нас даниною, забрали жінок і забрали зброю. Знову хтось вважає, що має право вирішувати, хто з нас гідний жити, а хто — благати про милосердя. Я ще не готовий до бою, але я живий, і розумію: доки ти дихаєш, у тебе є вибір. Можна опустити руки й здатися… або піднятися й боротися. Я обрав боротися.