Кажуть, шлях самурая веде до просвітлення й нерідко завершується ритуалом харакірі; шлях дурня веде в прірву й, як правило, закінчується недовгим переляканим криком. Здається, що наш герой примудряється обирати обидва маршрути одночасно: рідкісна птиця — що з нього взяти.
І ось вам результат його хитрощів: хороший сер Макс — мертвий сер Макс. Живий чи мертвий, він продовжує розповідати захопливі історії, а слухачі розплачуються за розвагу, кидаючи в його вічно порожнього капелюха дрібні, невидимі оку уламки власних сердець.