Ох, може, замість детективу написати філософський роман на тему «Що таке невдача і як із нею боротися?» Невдача не лише мене, Віолєту Тараканову, не обминала — дісталося й моїм домашнім. Піддавшись на вмовляння подруги Аньки, ми з Томочкою та дітьми поїхали відпочивати в її «маєток» із поетичною назвою Пирловка. Мало того, що тут туалет під кущем, душ у автобусі, а газ у балонах, так я ще примудрилася вв’язатися в мерзенною історію, коли втекала від місцевих собак. А якщо по-чесному, то я мала дурість залізти на горище чужого дачного будинку й звільнити звідти дівчину на ім’я Міла. Дівчина втекла, а її кавалер знайшов у себе на дачі гаманець, про який я забула, — а в ньому була візитка з координатами Аньки. Тепер і їй, і мені кінець. Я кинулася шукати подругу, але, здається, запізнилася: Аньку викрали. Треба її звільнити, а для цього слід знайти Мілу, сподіваюся, що вона пам’ятає адресу свого нареченого. Але хто ж міг знати, що Міла — той ще подарунок!..