Я, Віола Тараканова, не можу жити без злочинів. Причому вони знаходять мене самі! Цього разу все почалося з того, що під час мого візиту до Асі Бабкіної сталася страшна біда — померла її донька Ляля. Заснула й не прокинулася… Потім від чужого горя мене відволікали різні події: я затопила сусідів, а видавництво взяло до друку мій перший детектив. Я була щаслива до нестями! Але раптом пролунала телефонна розмова з лікарні: мене кликала до себе Ася, яка потрапила туди з інфарктом. Від неї я й дізналася неймовірне: поховали зовсім не її доньку, а чужу дитину…