Хтось, сидячи за книгами, з дитинства мріяв про битви й подвиги… Хтось безсонними ночами хотів зробити велике відкриття й стати лауреатом Нобелівської премії… Хтось, лежачи на солдатському ліжку після відбою, мріяв стати генералом… Якщо довго дивитися в безодню — безодня також дивиться на тебе, — так говорив Ніцше. І якщо пожартувати зі Часом, то й Час може пожартувати над тобою… Їхні мрії здійснилися. В іншому місці й в інший час. Але є одне «але» — йде Війна… Невідома, про яку мало говорили й ще менше згадували… Перша… Світова… М’ясорубка… І неважливо, як у даний момент називається країна, якій ти присягав. Ти її захищатимеш від ворогів — і зовнішніх, і внутрішніх…