Нарешті — гори, ліси й навіть море. Степи лишилися далеко позаду.
От тільки проблеми не захотіли залишатися в степах. І, гірше того, до старих додалися нові. Мене з усіх боків обступили давні вороги моєї родини — серед них, ніби беззахисний мотилёк у оточенні матірених павуків-хижаків. Ці інтригани давно поховали Кроу; для них я всього лише дрібне непорозуміння, з яким вони покінчать швидко й просто. Їм навіть руки бруднити не доведеться — за них усе зроблять вороги імперії.
Жалісні наївні людишки.
Вони ніколи не бачили мотилёка з іклами.