У кожної людини своя доля, свій хрест. Ось я, Віола Тараканова, і несу свій — постійно вв’язуюся в кримінальні історії. Треба сказати, це доволі обтяжливо, але якби не ця моя властивість, де тоді письменниця Аріна Віолова — під таким псевдонімом я пишу детективи — знаходила б нові сюжети? А так вони самі мене знаходять. Наприклад, я пішла в бутик вибрати модний одяг і виявила під диваном у примірювальній дівчину Віру. Цікаво, вона й справді психопатка, якою здається, і вбивця, як вона сама каже, чи… Звісно ж, «чи»! Природно, все підлаштовано! Але хто і навіщо зводить Віру з розуму, та ні — прямо до могили? Треба розібратися, а заодно й новий детектив напишеться. Отже, почнемо спочатку…