«Кар’єра Ругонів» — перший роман Еміля Золя з циклу Ругон-Маккарів, вперше опублікований у 1871 році. План Золя полягав у тому, щоб у циклі романів показати, як спадковість і навколишнє середовище впливали на членів однієї родини в роки Другої імперії — період диктату Наполеона III.
У першому романі серії Золя розповідає про початок історії родин Ругонів і Маккарів, розкриваючи походження майже всіх основних членів цих сімей. Основну увагу він приділяє П’єру Ругону та його единоутробному братові Антуану Маккару. Вони беруть участь в авантюрі із захоплення влади в місті та протистоять республіканським повстанцям.