Весна в Карфагені

10 год. 34 хв.

Мова російська

Читець Ірина Воробйова

Уперше в російській літературі на сторінках епічного роману Вацлава Михальського «Весна і Карфаген» зустрілися Москва й Карфаген — Росія і Туніс, росіяни, араби, французи. Вони з’єдналися в долях головних героїнь роману Марії та Александри, дочок адмірала Російського імператорського флоту. Те, що відбувається з матір’ю головних героїнь, графинею, яка стала новим життям прибиральницею, — не менш трагічне за силою та контрастністю, ніж доля її дочок. У романі «Весна в Карфагені» є і новизна матеріалу, і сильна інтрига, і живі, яскраві характери, і описи історичних подій ХХ століття, невідомих широкому загалу.

Свого часу Валентин Катаєв писав: «Вацлав Михальський одразу звернув увагу читачів і критиків свіжістю свого неординарного таланту. У нього вірне око, гострий аналітичний розум. Він прекрасно володіє словом і знає йому ціну. Провідна сила його творчості — уява.… Жіночі образи в прозі Михальського завжди достовірні й неповторні». Ці слова видатного майстра цілком можна віднести й до нової книги Вацлава Михальського.

1. Весна в Карфагені 2. Самотньому скрізь пустеля (у виконанні Ірина Воробйова) 3. Для радості потрібні двоє (у виконанні Людмила Кунгурова) 4. Храм згоди (у виконанні Людмила Кунгурова) 5. Прощена неділя (у виконанні Людмила Кунгурова) 6. Річка часів: Ave Maria (у виконанні Людмила Кунгурова)