На сторінках роману Вацлава Міхальського «Для радості потрібні двоє» (раніше виходили — «Весна в Карфагені» та «Самотньому всюди пустеля») триває оповідь про долі головних героїнь роману Марії та Александри, дочок адмірала Російського імператорського флоту, у яких поєдналися шляхи Росії й Тунісу, росіян, арабів, французів. У романі «Для радості потрібні двоє» є і новизна матеріалу, і сильна інтрига, і живі, яскраві характери, і описи невідомих широкому загалу історичних подій ХХ століття. Свого часу Валентин Катаєв писав: «Вацлав Міхальський одразу звернув увагу читачів і критики свіжістю свого неординарного таланту. У нього вірний погляд, гострий аналітичний розум. Він прекрасно володіє словом і знає йому ціну. Провідною силою його творчості є уява… Жіночі образи в прозі Міхальського завжди достовірні та неповторні». Ці слова видатного майстра цілком можна віднести і до нової книги Вацлава Міхальського.